|
...Це дуже небезпечна тенденція – коли влада робить все, щоб монументи, пам’ятники та обеліски, присвячені Великій Вітчизняній війні, само зруйнувалися. Це дуже небезпечно – бо ми просто забуваємо свою історію...
- Олександре Наумовичу, 2 серпня офіційно стартувала виборча компанія. Чи готова до неї Ваша політична сила на Львівщині?
- Так, звичайно. Ще в кінці травня ми ухвалили рішення про проведення підготовчої роботи до виборів, які мають відбутися 30 вересня. Ми вже підготували і подали в Центральний комітет список представників у територіальні виборчі комісії. І коли вже буде сформовано ТВК, наші представники робитимуть подання для дільничних виборчих комісій.
- Які, на Вашу думку, найбільші перешкоди для комуністів будуть під час цієї кампанії і на який електорат розраховує КПУ на Галичині?
- Головною з перешкод буде те, що у нашій обласній організації немає такої кількості членів партії, які змогли б «закрити» усі дільничні виборчі комісії. Адже, як відомо, кожна політична фракція, яка була у Верховній Раді V скликання, має подавати по троє представників для формування територіальних та дільничних комісій. Так от, на дільничні комісії, згідно цієї квоти, нам потрібно буде виставити більше, як 6 тисяч членів. Звичайно, при кількості членів партійної організації у півтори тисячі чоловік – ми просто фізично не зможемо «перекрити» усі дільниці. Відтак, ми будемо намагатися максимально ДВК перекрити принаймні у великих містах – таких, як Львів, Стрий, Дрогобич, Червоноград. Що ж стосується сільських районів – нам, безперечно, буде проблематично знайти людей аби «перекрити» дільниці там. І це справді нас турбує, адже саме ці дільниці та округа завжди були тим лакмусовим папірцем, який визначав результат голосування за ту чи іншу політичну силу. Проконтролювати там це неможливо.
- Це єдина перешкода?
- Ні. Суттєвою перешкодою є також те, що в Україні загалом і на Львівщині зокрема під час виборів завжди використовувався адмінресурс. І це не лише за нової «помаранчевої» влади. Адже ми ще пам’ятаємо, коли за президента Кучми свого часу проголосувало 105% мешканців області. Це ж нонсенс.
Звісно, ми не виключаємо, що буде адмінресурс активно використовуватися і на цих виборах. Бо навіть те, що президент Ющенко видав указ, згідно з яким просив усі обласні та районні адміністрації забезпечити чесні і прозорі вибори – даруйте, але це повна дурня вищої марки. Адже по закону органи місцевої влади та місцевого самоврядування взагалі не мають права втручатися у виборчий процес, крім (і я це підкреслюю) моментів, визначених Законом «Про вибори». Тобто, йдеться про те, що вони мають забезпечити приміщення, зв'язок тощо. Решта ж – це просто президент перегнув палку. Усі з цього сміятимуться.
- Напередодні ви повернулися з Києва. Чи врахував партійний з’їзд усі побажання Львівського обкому КПУ? Як Ви оцінюєте виборчий писок партії взагалі?
- Я вважаю, що усі побажання, які наша обласна партійна організація розглянула на своєму пленумі і подала їх у Київ, Центральним Комітетом були враховані на партійному з’їзді 2 серпня. Жодна із наших пропозицій (до слова, на відміну від пропозицій інших обласних організацій) не була відхилена. З’їзд в загальному сформував список із 444 кандидатів, до цього списку включені і шестеро представників Львівського партійного осередку. Я переконаний, що представники нашої обласної організації потрапили саме до прохідної частини списку. Я маю на увазі, насамперед, №9 від Львівської обласної організації – Голуба Олександра Володимировича.
- А що стосується Вашого місця – чи Ви задоволені №44 у списку?
- Згідно із дослідженнями, які дає сьогодні більшість соціологів, партія має взяти приблизно 10-12%. А 45 чоловік – це якраз 10%. Тому, якщо все буде добре і не буде використано різного ґатунку махінацій тощо, Компартія набере і 12%.
- Так Олександр Калинюк уже, практично, готовий до роботи у Верховній Раді?
- Освіта в мене юридична і технічна, і це дозволяє мені здійснювати ті речі, про які Ви запитуєте. Тим паче, досвід мій (починаючи із 2000 року) судових процесів із владою – а ми уже виграли 15 судів! – говорить про те, що мені, як юристу, буде легко працювати у парламенті.
- Повернемось до ситуації в області. Низка аварій та катастроф, що мали місце протягом останнього місяця – це вже нагадує тенденцію. На Вашу думку, що є причиною такою ситуації і хто має нести за це відповідальність?
- Перш за все відповідальними, на мою думку, є органи державної влади та місцевого самоврядування, які мали б контролювати речі, пов’язані із технікою безпеки як під час перевезень, так і на виробництвах. За радянських часів, наприклад, при профспілках існували відповідні технічні комісії, які саме наглядали за технікою безпеки. Окрім цього, звісно, були і державні інспекції. Тепер цього, на жаль, практично немає, а перевірки проводять лише від випадку до випадку. Тобто, сталося щось – тоді їдуть і починають перевіряти…
Перш за все, у випадку із пожежею цистерн на «Галнафтогазі» - тут винні лише органи місцевого самоврядування. Наша влада чомусь вперто не хоче повертатися обличчям до звичайних людей і принаймні мінімально контролювати їх безпеку. А подібні техногенні катастрофи можуть призвести до смерті людей. Це жахливо, бо у нас, на Львівщині, смертність і так переважає народжуваність.
Щодо ситуації в Ожидові, де перекинувся поїзд з жовтим фосфором, – тут теж несерйозно віднеслася державна влада. Адже що стосується перевезення таких небезпечних вантажів територією України – мають бути надзвичайно жорсткі умови, як до самої техніки, у якій перевозять вантаж, так і до забезпечення супроводу таких вантажів відповідними структурами. Має бути суворий контроль.
- Хто цей контроль повинен забезпечити?
- Це і держава, і губернатор області. Бо маршрути подібних вантажів мають бути узгоджені із владою тих областей, якими вони пролягають. А ми чомусь у подібних ситуація сподіваємось на «авось пронесе». Але не завжди «проносить»… Як-то кажуть: рветься там, де тонко.
А що виявилося? До такої ситуації, яка сталася в Ожидові, не були готові ані можновладці, ані МНС, ані збройні сили. Як наслідок – багато ліквідаторів аварії просто потрапили до лікарні. Це ганебно і страшно.
- Якщо ми вже торкнулися особи губернатора – на Вашу думку, чи є частка відповідальності пана Олійника за те, що пам’ятник танкістам у Червонограді (мером якого був Петро Олійник) доведено до стану руйнації?
- Я вважаю, що безпосередня вина Петра Олійника є у цьому. Хоча, коли ми були на зустрічі у голови Львівської ОДА, він запевняв, що зробив усе для того, аби пам’ятники воїнам радянської армії були у відповідному стані. На жаль, він цього не зробив.
Водночас є Закон «Про увічнення перемоги у Великій Вітчизняній війні», який говорить, що органи місцевого самоврядування мають утримувати у належному стані ці всі речі. Влада цього закону не дотрималася (навіть коштів на ремонт пам’ятника не змогла знайти) і не знайшла нічого кращого, аніж його демонтувати. Так, влада каже, що дадуть 50 тисяч гривень на перенесення цього пам’ятника в інше місце. Але спочатку говорили про 100 тисяч, тепер про 50 тисяч – думаю, насправді нічого не дадуть і поставлять на цій справі крапку. І це дуже небезпечна тенденція – коли влада робить все, щоб монументи, пам’ятники та обеліски, присвячені Великій Вітчизняній війні, само зруйнувалися. Це дуже небезпечно – бо ми просто забуваємо свою історію.
- Чи комуністи робитимуть якісь дії, заяви з цього приводу? І як бути із іншими пам’ятками Великої вітчизняної війни?
- Ми будемо звертатися до прокуратури, щоб вона встановила конкретних осіб органів місцевого самоврядування, які повинні були слідкувати за дотриманням пам’ятників у належному стані, але цього не робили. Відповідну заяву ми зробимо у найближчі дні.
Що стосується інших пам’ятників – мені відомо, що багато з них уже демонтовано. Це у Стрию, Дрогобичу та в інших містах. Тому ми вживатимемо усіх заходів (і через прокуратуру також). До слова, по Львову прокуратура внесла уже відповідні протести як міському голові Львова, так і директору Личаківського цвинтаря щодо приведення до належного стану наявних там пам’ятників. Внесено також протест прокуратури міському голові Винник – там на цивільному цвинтарі є пам’ятник танкістам, які стримували наступ фашистів у липні 1941 року і загинули. Тепер ми тримаємо на контролі те, щоб прокуратура вжила відповідних заходів до посадових осіб, на ім’я яких скеровані ці подання та протести.
Тому є усі підстави для того, щоб влада на збереження зазначених пам’ятників і кошти віднайшла, і ремонт їх провела. Немає таких речей, які б цьому завадили. Бо закони треба виконувати.
- Що робитимете, коли Ваші вимоги не будуть враховані? Звернетесь у ще вищі інстанції?
- Звичайно, та це вже буде крайній засіб. Якщо не зможемо вирішити через Генеральну прокуратуру – звернемось до суду аби він зобов’язав у певні терміни органи місцевого самоврядування чи державної влади виконувати Закон України.
|
Горячие новости на сайте
