Як галичани на біді інших збагачуються

Огляд ЗМІ Львівського регіону за тиждень з 27 серпня по 3 вересня

Не виплатили зарплату, маєте страйк
Львівщина отримала повноцінного губернатора
Як галичани на біді інших збагачуються
Перший раз у перший клас
Як експериментують освітяни Львова на школярах

Минулий тиждень багато чим запам’ятався, як для влади Львова, так і для багатьох мешканців Львова, які користуються міським електротранспортом. Так 27 вересня із самого ранку більшість людей, які добираються на роботу електротранспортом – спізнилися. «У середу працівники тролейбусного депо оголосили кількагодинний страйк. Тролейбуси не курсували містом із самого ранку. Головна причина протесту – заборгованість із виплати зарплати на ЛКП «Львівелектротрансі». Заборгованість за липень становить 3 млн. 800 тис. грн.» цитує «Львівська газета» в. о. директора комунального підприємства Віталія Чаговця, в статті «У середу страйкували водії тролейбусів».

«На зарплату працівників ідуть субвенційні кошти та виручка від продажу квитків. Ми не отримали планової субвенції з держбюджету для виплати зарплати в розмірі 1 млн. 800 тис. грн. Однак навіть надходження цієї суми не вирішить проблему, оскільки спостерігаємо тенденцію зменшення збору коштів від продажу квитків. Якщо в червні він становив 1 млн. 700 тис. грн., то в липні – 1 млн. 300 тис. грн», цитує «Львівська газета» в. о. директора комунального підприємства.

«Працівники підприємства не отримували зароблених грошей протягом липня-серпня, для погашення заборгованості по зарплаті необхідно 3,8 млн грн. Страйк працівників електротранспорту спонукало наближення 1 вересня. Діти працівників підприємства йдуть до школи, а у них немає коштів, аби підготувати їх до нового навчального року», - цитує видання «Газета по-львівськи» заступника директора ЛКП «Львівелектротранс» Богдана Зайця в статті «У Львові не курсують трамваї та тролейбуси: працівники електротранспорту страйкують».

Саме тому керівництво підприємства звернулося по фінансову допомогу до міської ради. Однак, це не вирішило даної проблеми, а навпаки одразу на наступний день страйк підтримали водії трамваїв. «10 серпня працівники ЛКП «Львівелектротранс» в офіційному листі звернулися до першого заступника міського голови Олега Синютки з проханням погасити заборгованість до 1 вересня. 26 серпня представники від страйкарів мали офіційну зустріч із заступником мера, він пообіцяв гроші водіям у п’ятницю, 29 серпня. Проте, людей таке рішення не задовольнило, вони хотіли отримати зароблене саме в четвер, 28 серпня», – цитує «Львівська газета» голову профспілки тролейбусного депо Мирона Беня в статті «Водії страйкуватимуть до останнього».

Страйкарі запевняли, що така ситуація виникла вже не вперше. За останні три місяці середня зарплата водія зросла та становить 1350 гривень, проте через брак персоналу люди нерідко працюють у дві, а то й у три зміни, не отримуючи за це додаткової плати. Хоча б якось вирішити ситуацію влада Львова скликала виконком, на якому вирішила виділити додаткові кошти на погашення заборгованості з виплати заробітної плати працівникам. «Ситуація дуже складна, адже державний бюджет за п’ять років заборгував підприємству 70 млн грн, яких не повернули за перевезення пільгових категорій населення. Окрім того, планова субвенція, що мала надійти в липні, не надійшла», – цитує газета начальника управління транспорту і зв’язку ЛМР Миколу Шкургана. Чиновники запевняли, що гроші на зарплату тролейбусникам і трамвайникам затримали через виплату субвенції на ліквідацію стихійного лиха. Проблема залишається. Винним у цій ситуації може бути лише керівництво підприємства. «...не зрозуміло, чому людей довели до страйку. Адже проблему можна було вирішити набагато раніше», – цитує «Високий замок» члена бюджетної комісії, депутата міськради Юрія Кужелюка в статті «Невиплата зарплати до страйку доведе». І справді, підприємство останнім часом «лихоманить». «Нещодавно «Львівелектротранс» вирішив повністю ліквідувати кондукторську систему - нібито як неефективну, і відповідно скоротити усіх кондукторів. А це 300 осіб...», – пише видання. 

А тим часом, проїзд у трамваї і тролейбусі цьогоріч подорожчає вдруге, однак чи це межа, ніхто сказати не може, як і про те, що буде з підприємством. ЛМКП «Львівелектротранс» цього року отримало від Львівської міської ради 9 млн грн: 4,8 млн на купівлю трамваїв і 3,7 на капремонт, однак вже зараз підприємству катастрофічно бракує стільки ж. З них 5 млн грн - на погашення кредитів, які взяли для виплат заробітної плати. Виходом із ситуації може стати черговий кредит - цього разу до 30 млн євро. Однак навіть за умови залучення таких коштів підприємство далі буде дотаційним. Пише «Суботня пошта» в статті «Що не до снаги мільйонеру?».

І все ж таки проблему вдалося врегулювати. Працівники «Львівелектротрансу» через два дні вийшли на роботу, отримавши від влади зароблені гроші. Однак, в тижневику «Суботня пошта» в статті «Повези мене, трамвай» йдеться про те що, «страйк працівників комунального підприємства, може повторитися. Водії та кондуктори громадського електротранспорту припускають, що повторно вдадуться до акцій протесту, якщо серпневу заробітну плату їм не виплатять до 16 вересня».

Наразі гроші за липень працівникам «Львівелектротрансу» виплатили, а ось коли нарахують зарплату за серпень, поки що невідомо. Адже у підприємства таких коштів немає, а державна субвенція на відшкодування проїзду пільгових категорій громадян, за рахунок якої зазвичай виплачують зарплату, надходить вкрай нерівномірно. Вочевидь, щоб трохи втихомирити страйкарів, 3 вересня, їх викликали до Ратуші «на килим» для приватної розмови. Про що саме розмовляли страйкарі з чиновниками, достеменно невідомо.

Сталося. Микола Кміть позбувся приставки «т.в.о». «Львівська газета» в статті «Кміть став справжнім губернатором» пише, що 1 вересня президент України нарешті підписав розпорядження про призначення Миколи Кметя на посаду голови Львівської ОДА. Досі протягом шести місяців і трьох днів чільник області мусив задовольнятися посадою т. в. о. голови ЛОДА, що є своєрідним рекордом «тимчасовості» на такій роботі. «Особливих змін у зв’язку з новим статусом очікувати не варто», – цитує газета новоспеченого губернатора Миколу Кмітя. Однак кожен день його роботи стане ефективнішим, оскільки протягом півроку губернатор добре вивчив структуру та кадровий потенціал Львівської області. Водночас, як пише всеукраїнське видання «Експрес» в статті «Львівський в.о. доріс до губернатора» «таке рішення ухвалено в зв'язку з ефективною роботою Кмітя з подолання наслідків паводка».

Кадрових змін, як цитує «Львівська газета» губернатора, очікувати теж не варто, хіба, що тепер швидше розглядатимуть його подання про призначення голів РДА. «Таке довге перебування на посаді т. в. о. голови ЛОДА пана Кмітя спричинено напруженістю стосунків між секретаріатом президента та Кабміном, який і робить подання на призначення губернатора», – цитує «Львівська газета» політолога щодо призначення нового губернатора Анатолія Романюка. Водночас, в статті «Микола Кміть – вже не «тимчасовий» газети «Високий замок» політолог Ігор Балинський вважає, що направду є три аспекти, чому прем’єр-міністр так відтягувала із призначенням Кмітя «...Перший - Тимошенко вже не могла більше затягувати із поданням на губернаторів, які досі мали повноваження «т.в.о.», оскільки на сьогодні ніхто не може сказати, чи стануть ці люди, принаймні Микола Кміть, у майбутньому союзниками чи опонентами Тимошенко на президентських виборах. Другий, на думку політолога, те, що за півроку діяльності Миколи Кмітя на посаді голови ОДА ця людина показала себе як абсолютно іншого типу державний менеджер, ніж усі губернатори до нього. Його стабільність зіграла на користь його погодження. Третій аспект – політичний: якби прем’єр-міністр не погодила його призначення, це означало би те, що вона йде на конфронтацію з президентом», – цитує газета політолога.

Позбавлення приставки «т.в.о», згідно із законодавством, дозволяє самостійно формувати власну команду. «Микола Кміть має два тижні, аби визначитися із кандидатурами тих, з кого сформує “власну” команду. Він повинен написати на кожній з цих заяв “погоджено” або «не погоджено», - пише «Високий Замок» в статті «Команда, яку «побудує» Кміть». Усі семеро заступників перебуватимуть у «підвішеному» стані: візьмуть назад – не візьмуть?

Не менш важливою темою для львівських ЗМІ стало 1 вересня. У цей день усі видання писали про День знань. Однак не забули і про проблеми, які залишилися після літа, в межах підготовки до 1 вересня. Зокрема, «Львівська газета» в статті «1 вересня: свято на тлі ремонтів» зосередилася на проблемі ремонтів навчальних закладів, які міські чільники так і не встигли завершити вчасно. «Цьогорічне святкування Дня знань у багатьох навчальних закладах Львова відбуватиметься на тлі будівельного сміття, адже планових ремонтів у них іще не завершили. У Львові до 1 вересня повністю відремонтували тільки половину об’єктів. На одних робота триває дуже повільно, втім є й такі, де ремонтів узагалі ще не розпочинали». «Цього року на проведення ремонтних робіт у середніх освітніх закладах із бюджету міста виділили 45 млн грн. Планували, за ці кошти вже до нового навчального року відремонтувати 115 шкіл», – продовжує тему газета. Однак вчасно завершити ремонти вдалося лише в 68 закладах. 

«Майже всі відновлювальні роботи, які взяли на себе освітяни, доведено до завершення. Із 79 шкіл, ремонтом яких опікувалось управління освіти, графік робіт порушено в 11», – цитує газета начальника управління освіти Львівської міської ради Надію Оксенчук. «Значно гірша ситуація з тими школами, де ремонти організовувало управління капітального будівництва. Із 32 об’єктів жодного не здали вчасно. Одні школи щойно розпочинають реконструювати, а в інших ремонт просто “завис” у повітрі», – продовжує тему «Високий Замок».

А тим часом мерія Львова просить усіх школярів, на 1 вересня дарувати вчителям не квіти, а підручники. Тему висвітлювало видання «Високий Замок» в статті «Замість квітів даруйте вчителям книжки». Дарувати вчителям книжки замість букетів стає навіть модним віянням часу. «...уже два роки поспіль у місті організовують акцію «Подаруй школі книжку». Нам би хотілося, щоб 1 вересня діти йшли до школи не з квітами, які швидко зів’януть, а з книжками. Цим самим ми б збагатили бібліотеки шкіл», – цитує «Високий замок» начальника управління освіти Львівської міської ради Надії Оксенчук.

 
Продовжуючи тему книги «Високий замок» в статті «Підручник з хімії – один на п’ятьох» зазначає, що значна частина підручників для восьмикласників Львова ще навіть не надрукована. Минулого року, нагадує видання, жертви освітньої реформи (тоді вони були в сьомому класі) майже місяць чекали на підручники. Цьогоріч у Міністерстві освіти і науки з підручниками знову не склалося. «...Зараз школи забезпечені підручниками для восьмих класів на 54%. Найбільше підручників з української мови та літератури, іноземної мови та всесвітньої історії, натомість книжок з географії лише 30% від необхідної кількості, а підручник з хімії – один на п’ятьох учнів…», – цитує видання методиста ресурсного центру Львівського обласного управління освіти Оксану Василишин. Однак, як пише «Високий замок», у Міністерстві науки та освіти пообіцяли, що до 1 вересня додрукують усі необхідні підручники. 

І це ще не всі «подарунки» від влади Львова. Із нового навчального року у школах міста запровадять нову інтегровану систему знань. Так управління освіти Львівської міської ради цьогоріч вирішило провести над львівськими школяриками експеримент. Тему висвітлювала «Львівська газета». Зокрема в статті «У п’ятикласників поменшає вчителів» газета пише, що від вересня гуманітарні предмети в п’ятикласників викладатиме один учитель, а інший викладач, скажімо, математики, навчатиме природничо-математичних наук. Отже, скоротять кількість учителів. 

«Високий замок» в статті «Щоб не «загубився» п’ятикласник серед вчителів...» пише, що більшість вчителів не були готові до таких нововведень, тому вони пройшли спеціальне навчання під час триденного тренінгу. «...інноваційна інтегрована система, має полегшити адаптацію учнів п’ятих класів, які ближчі за своїм розвитком до вихованців молодшої школи. Велика кількість учителів, дезорієнтує п’ятикласників, вони часом неспроможні запам’ятати їхні імена, що перешкоджає налагодженню доброго контакту з наставниками…» – цитує «Львівська газета» начальника управління освіти Львівської міської ради Надію Оксенчук. Від таких результатів експерименту залежить доля усіх діток, які підуть наступного року у п’ятий клас. 

У Львові напередодні нового навчального року студенти Львівського інституту банківської справи Університету банківської справи Нацбанку України відсвяткували новосілля. Відтак в місті на вул. Жовківській відкрили новий студентський комплекс. До його складу, окрім студентського гуртожитку на 350 місць, входять спортивний та актовий зали, бібліотека і готельні номери, у яких проживатимуть учасники наукових конференцій, а також ті, хто вчитиметься на курсах підвищення кваліфікації. Пише тижневик «Суботня пошта» в стаття «Новосілля у студентів». Загальна площа студентського комплексу складає 10000 кв.м. Загальна вартість робіт, що включає будівельно-монтажні роботи, закупівлю обладнання та меблів складає понад 30 млн грн. Усі роботи профінансував Національний банк України. Будівництво тривало з 2005 до літа 2008 року. Продовжує тему «Газета по-львівськи» в статті «У Львові відкриють перший збудований за роки незалежності студентський комплекс».

Влада почала виділяти кошти на ліквідацію наслідків паводку в Західній Україні. Відтак працівники КРУ та СБУ Львівської області почали перевіряти законність включення у список постраждалих від повені об’єктів, що їх відновлюють за бюджетні гроші. І як пише «Львівська газета» в статті «На коштах паводку хочуть «нагріти руки», і відразу знайшли недоцільність використання коштів на 2307,3 тис. грн. Наразі лише у Старосамбірському районі, проте перевірка в інших районах області, потерпілих від паводку, триває. Тож не виключено, що виявлять нові зловживання бюджетними коштами. Оскільки виявлено багато порушень, всі постраждалі від стихійного лиха райони перебувають під особливою увагою КРУ, – пише «Експрес» в статті «КРУ виявило багатомільйонні афери із грошима для постраждалих від повені».

Зокрема, комісія з’ясувала, що поліклініка та терапевтичне відділення Добромильської лікарні перебувають у поганому стані не через повінь, а внаслідок не проведення протягом тривалого періоду ремонтних робіт. Отож і виділяти на них 367,5 тис. грн., як цього захотіла місцева влада, недоцільно. Однак, як пише «Газета-по-львівськи» в статті «Вода пішла –біда лишилася», потерпілі від повені досі чекають на поміч, натомість місцеве чиновництво заощаджує на постраждалих, занижуючи розміри виплат. Не відомо, куди пішли кошти, переказані на благодійні рахунки, однак декому від виділених 300 млн грн держдопомоги перепали крихти. Обділені залишаються наодинці з проблемами, адже практично нереально достукатися до чиновника, який «опікується» тисячами селян.

Тему паводку продовжила «Суботня пошта» в статті «Місяць по великій воді», що найбільшою проблемою в регіоні і далі залишається транспортне сполучення. Більшість розмитих доріг - невідновлені або їх відремонтували лише частково. А найбільше ускладнює ситуацію відсутність мостів, які забрала вода і які не поспішає відбудовувати місцева влада.