Чорти в парламенті: Львівські «глюки» Яценюка

Огляд ЗМІ Львіського регіону за тиждень с 11 по 18 червня

Скнилівська трагедія: Генералів «відбілили»

Маскарад над пам’яттю замучених: Останки 502 жертв голодомору і далі зберігають у поліетиленових пакетах

Чорти в парламенті: Львівські «глюки» Яценюка

Замки Львівщини: Концесія чи сезонний розпродаж?

Апеляційний військовий суд Центрального регіону 11 червня виправдав чотирьох колишніх керівників Військово-повітряних Сил України, причетних до організації авіашоу на Скнилівському летовищі у Львові 27 липня 2002 року – внаслідок падіння літака СУ-27 на цьому шоу загинули 77 осіб, з них 28 дітей. Зокрема, суд виправдав першого заступника головнокомандувача Військово-повітряних сил Сергія Онищенка, колишнього головнокомандувача ВПС генерал-полковника запасу Віктора Сртельникова, екс-заступника головнокомандувача ВПС з бойової підготовки генерал-лейтенанта запасу Олександра Волошина і колишнього начальника з бойової підготовки генерал-майора запасу Володимира Алексєєва.

Тема «відбілення» «скнилівських генералів стала центральною топ-темою львівських мас-медіа. Зокрема, зі статтею «Скнилівських генералів виправдано» на передовиці виходить тижневик «Новий погляд». «Одразу після оголошення виправдального вироку голова громадської організації «Скнилівська трагедія» Стефан Козак назвав рішення суду «беспрєдєлом». Водночас він зазначив, що, на його думку, суд мав би хоча б частково визнати вину підсудних. Пан Козак зауважив, що потерпілі (себто, родичі загиблих) не визначилися, чи оскаржуватимуть вирок у Верховному суді», - пише газета.

Продовжує тему суспільно-політичне видання «Високий Замок» статтею «Генерали не пішли на «посадку». Зокрема, газета подає коментар батька двох загиблих на Скнилівському летовищі дітей Богдана Куца, котрий вважає трагедію 27 липня 2002 року терактом. «На Скнилівському летовищі під час теракту жорстоко вбили, підкреслюю, вбили мого сина – двадцятирічного Андрія, який із золотою медаллю закінчив школу і вчився на третьому курсі Львівської політехніки, та тринадцятирічну доньку Зоряну. Я багато років прослужив на Скнилівському летовищі авіатехніком, тому розумію, що за знищення наших дітей мають відповідати не лише льотчики, а й ті, хто їх запросив до Львова. Військові самі вчинили злочин і самі себе виправдали», - цитує видання пана Куца.

Виправдальний вирок військового апеляційного суду вважає знущанням з пам’яті про жертви Скнилівської трагедії і щоденна газета «Львівська газета». Детальніше про це – у статті «Генерал генерала не засудить». На думку автора статті, виправдальний вирок «був побудований на етичних підставах, а не на реальних фактах» - мовляв, за версію судді, генерали не мали етичного права втручатися у дії пілотів. «Це не нещасний випадок. Те, що сталося, організатори мали б передбачити і усунути загрозу. А якщо це сталося, то організатори мають за це відповісти зі всією строгістю закону… З юридичного, а не з морального погляду організатори авіашоу мали б понести відповідальність. Щодо моральної оцінки – я не Бог, тому не можу давати таку оцінку. Нехай совість буде їм суддею», - цитує газета народного депутата України, юриста Юрія Ключковського.

Обіцяне перепоховання останків 502 загиблих у роки Голодомору 1947 року, які були знайдені на станції «Підзамче» у Львові, знову перенесли. Це вже вдруге. Наступною ймовірною датою захоронення називають другу половину жовтня. Тим часом останки просто зберігають... у поліетиленових пакетах на залізничній станції в центрі Львова.

Чому не можна захоронити останки намагався вияснити тижневик «Новий погляд» у статті «Владний маскарад над пам’яттю замучених». «За санітарними правилами, перепоховання можна або до 15 березня, або вже з 15 жовтня. Тому поховання, яке було заплановане на травень, доводиться знову перенести. Тепер уже на жовтень. Причиною такої заборони санепідемстанції є те, що згідно із документами МВС, серед загиблих є останки людей, які біли хворі навіть на туберкульоз. А тому для безпеки живих у спекотну пору ховати мертвих не можна», - цитує газета голову Львівської організації «Меморіал» імені Василя Стуса Євгена Гриніва.

Продовжує тему «Львівська газета» у статті «Похід за домовинами». «Працівники Львівської залізниці обіцяють принести до будівлі міської ради останки людей, що їх знайшли на станції «Підзамче» і, за висновками експертів, вони є останками мешканців східних областей України та Бессарабії, які втікали на Західну Україну від голоду 1946-1947 років. До цього кроку вони готові вдатися, якщо влада не виділить гроші на 50 домовин. Експерти ідентифікували 502 останки. Керівництво Львівської залізниці виготовило 502 домовини для їх захоронення. Проте, згодом виявили ще 50 останків. Тож працівники залізниці вимагають кошти на виготовлення ще 50 домовим. Окрім цього, вони хочуть аби Львівська міська рада також виділила приміщення, де можна було б зберігати усі останки до захоронення», - пояснює газета.

Виявляється, кістки у поліетиленових пакетах впливають і на самопочуття працівників залізничної станції, на якій ті зберігаються. «Люди, які тут працюють, почуваються не найкраще, адже в сусідніх кімнатах уже півроку в мішках лежать кістки. Ми готові закупити домовини, але ж ми не маємо повноважень самі поховати тіла. Тому й чекаємо. Та влада Львова хоче перетворити поховання на помпезне дійство, залучити священників усіх конфесій і приурочити похорон до якоїсь пам’ятної дати, тому й переносять дату на кінець року», - цитує щоденна газета «Експрес» прес-секретаря «Львівської залізниці» Лілію Криницьку у статті під назвою «Ратушу обкладуть кістками».

Голова Верховної Ради України Арсеній Яценюк вперше відвідав Львів у якості глави парламенту. Візит спікера не мав особливого інформаційного приводу, окрім презентації книжки «Банківська таємниця часів Помаранчевої революції», однак він відзначився низкою веселих історій.

Перша оказія сталася напередодні візиту Арсенія Яценюка. «На сайті парламенту з’явилося офіційне повідомлення прес-служби голови Верховної ради – жодного розпорядження від керівництва Верховнї Ради щодо обмеження руху на вулицях Львова не було, це виключно ініціатива Львівської обласної ради. Керівник парламенту збентежений та обурений такими діями львівських чиновників і просить вибачення у народу», - пише газета «Високий Замок» у статті «Яценюк «розблокував» рух транспорту у Львові».

Власне, у продовження транспортної теми йде стаття у «Львівській газеті» під назвою «Свій хлопець». Видання пише, що від історії із перекриттям руху у Львові спікера, дослівно, «шляк трафив». «Мене самого від цього шляк трафляє. Переконаний, що тільки одна особа має право їздити з ескортом – це Президент України», - цитує газета Арсенія Яценюка.

Далі – ще веселіше. У Львові спікер заявив, що його вже нудить від політики і розповів, що має намір освятити сесійний зал і буфет Верховної Ради України – аби там вночі чорти не літали. Детальніше про це – у статті «Високого Замку» під назвою «Яценюк хоче освятити Верховну Раду». «Спікер запропонував альтернативний варіант вирішення політичних проблем – пообіцяв… освятити сесійний зал парламенту, щоб уночі чорти там не літали. Зі своїм власним кабінетом він вже «розібрався». Досі там не було ні ікон, ні хреста. Тепер там все гаразд», - йдеться у матеріалі.

Незабаром Львівська обласна державна адміністрація оголосить конкурс на концесіонера трьох пам’яток архітектури: Свірзького замку, замкових руїн у Старому Селі та палацу в Тартакові. Вже до кінця року ці об’єкти можуть отримати нових управлінців. І якщо досвід Львівщини буде успішним – у концесію можуть передати більшість замків та палаців України.

Однак, окремі замки на Львівщині легше збудувати заново, ні відновлювати. Та, виявляється що Львівщина вже мала негативний досвід подібних передача пам’яток архітектури. Детальніше про це – у тижневику «Суботня пошта» у статті «Руїни в концесію». «Йдеться про палац Лянкоронських у Новому роздолі (пам’ятка архітектури місцевого значення), який продали лише за 460 тисяч гривень, а новий власник з нього вивіз цінностей на кілька мільйонів доларів. Як наслідок – сьогодні палац у занедбаному стані і зачинений не лише для відвідувачів, але й для людей, які повинні вести моніторинг його стану», - йдеться у матеріалі.

Продовження теми – у статті «Сезонний «розпродаж» замків», яку друкує тижневик «Ратуша». «Герой України, директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький вважає концесію Свірзького замку незаконною, оскільки замок належить Спілці архітекторів і має 22 гектари рекреаційної зони… У разі концесії Свірзького замку Борис Возницький подаватиме до суду», - пише видання.