Івано-Франківське свавілля по-БЮТівськи

Триває політичне протистояння-ворожнеча між мером і більшістю у міськраді, яка складається з БЮТ та НУНС. І чим далі воно продовжується – тим разючішими стають випадки відчуття безкарності.

Відчуття влади породжує безкарність, а відчуття безкарної влади породжує свавілля. Мабуть, саме це вже зрозуміли представники Івано-Франківської преси за останні декілька місяців. Протягом цього часу у обласному центрі триває політичне протистояння-ворожнеча між мером Віктором Анушкевичусом (на фото) і більшістю у міськраді, яка складається з БЮТ та НУНС. І чим далі воно продовжується – тим разючішими стають випадки відчуття безкарності.

Власне, мова йде про роботу ЗМІ у цій «політичній війні» і «допомогу» їм у цьому вище згадуваних політичних сил. Традиційно, що зібратися за одним столом опоненти не можуть, тобто варіант «очної ставки» виключений – тому журналісти змушені почергово, іноді з перервою між прес-конференціями у 20-40 хвилин бігати то до однієї, то до іншої сторони, щоб послухати їх позицію. Ситуація ця склалася через невміння представників місцевого БЮТу «відмазуватися» так, як це майстерно роблять у Києві – усі запрошення міського голови на зустріч з опонентами ігноруються. Точніше кажучи не ігноруються, а просто розмова переводиться на іншу тему.

Журналісти вже декілька разів задавали питання, чому БЮТ і НУНС не хочуть провести спільну прес-конференцію з мером, але кожного разу після цього традиційно чули, що у Івано-Франківську злочинна влада і Віктор Анушкевичус зловживає своїми обов’язками. Проте, «бютівці» з «помаранчевими» взяли собі за моду ходити у гості на прес-конференції до міського голови. Щоправда, звичайною розвідкою це ще жодного разу не закінчилося – журналістам доводиться звикати, що лідери цих фракцій Ярослав Бачкур та Олексій Зборовський дозволяють собі безкарно встати і прокоментувати фразу чи твердження сказане мером. Ще б пак – є нагода безкоштовно «пропіаритися»!

Прес-конференція 27 березня з приводу заборони фільму, який створили опозиційні політсили про те, «Що за лаштунками міської влади» стала апогеєм безчинства. Після ряду конкретних запитань (деякі з яких журналісти навіть повторювали) і традиційних відповідей про «тюленей і оленей» від Ярослава Бачкура, Олега Зборовського, Володимира Стасюка та секретаря міськради Василя Бойчука журналіст ТРК «3 студія» Володимир Гарматюк задає запитання про оперативність друку нових плакатів з рекламою фільму. Секретар міськради, вислухавши до кінця (не перебиваючи журналіста) розпочинає свою відповідь, яка зовсім не стосується запитання. Після чого Володимир Гарматюк піднімається і повторює бажання почути відповідь на своє запитання, на що чує у відповідь: «Вибачте, я не почув Вашого запитання, Ви надто далеко сидите» від того ж таки Бойчука. Постає запитання: «Пане Бойчук, а на яке питання Ви розпиналися і відповідали протягом 5 хвилин, якщо Ви не почули, що Вас спитали?». Мабуть після такого разючого факту безчинства і неповаги до преси не дивно було те, що частина журналістів покинули прес-конференцію.

Те, що протистояння триватиме і надалі – факт, проте хочеться просто порадити столичним кураторам місцевих однопартійців Тимошенко взяти на курси вчорашніх доповідачів, щоб вони у майбутньому «відмазувалися» професійніше, а не шкільним – «Я не чув Вашого запитання». Хоча з цим можемо допомогти і ми – якщо вихована людина щось не почула, то вона просто перепитує фразою на зразок: «Перепрошую, повторіть, будь ласка, Ваше запитання».