|
Ще рік-два тому Львову причепили ярлик «українського Чикаго» (за численні нерозкриті замовні вбивства). Сьогодні до цього звання може додатись ще й «український Багдад».
7 лютого о 16.00 на вулиці Костюшка у Львові у триповерховому житловому будинку пролунав потужний вибух… Повністю зруйновано міжповерхові перекриття між другим і третім поверхами та горищем будівлі, а також міжквартирні перегородки на площі 100 кв.м, вщент знищено 6 квартир 2-го та 3-го поверхів, семеро людей госпіталізовано... Як стало відомо згодом, ударна хвиля ще й забрала одне людське життя…
«Газова версія». Кажуть, незадовго до трагедії у злощасному будинку сильно загуділи газові труби та було чути запах газу. Відтак, основна версія трагедії, яку вже наступного дня озвучили чи не усі мас-медіа, - вибух газу. Погодьтесь, саме така версія влаштовує усіх: від влади до громадськості. Підтримали «газову версію» і МНС-ники – мовляв, «попередня експертиза заперечила можливість використання вибухівки». Більше того – влаштовує ця версія також і тих, хто знає про цю трагедію дещо більше, ніж пишуть у газетах.
Водночас, так звана «газова версія» не витримує жодної критики. Зокрема, спростовують її навіть деякі потерпілі внаслідок вибуху львів’яни. Так, наприклад, донька постраждалих пенсіонерів Хлєбнікових (саме у їх квартирі і стався вибух) розповіла кореспонденту однієї із львівських газет про те, що за три години до вибуху вона приносила матері ліки і жодного запаху газу не відчула.
Також за однією з попередніх версій, яка не оприлюднюється, вибух міг спричинити снаряд часів війни, який міг бути на горищі і здетонувати під час ремонтних робіт, які велися у квартирах третього поверху. Але і тут не сходиться: у такому випадку найбільше б постраждав третій, а не другий поверх. Відтак, основною «робочою» версією цієї надзвичайної події знову ж-таки залишилась хитка і далеко не аргументована «газова версія».
У будинку була вибухівка? Першим офіційно заперечити «газову версію» наважився депутат Львівської обласної ради від БЮТ Остап Козак. Зокрема, депутат неоднозначно припустив, що газ у такий спосіб не вибухає.
«Я розмовляв із фахівцями, що були присутні на місці події, і вони стверджують, що на вибух газу це не схоже. Якщо б це був газ, то вибухова хвиля поширювалася б у різні боки. А тут вона була спрямована догори. Є припущення, що таким чином міг вибухнути кисневий балон або, враховуючи обставини, не можна виключати кримінальної версії - закладення вибухівки…Кримінальної версії відкидати не слід, оскільки у цьому будинку була конфліктна ситуація, що стосувалася приміщень на другому поверсі цієї споруди. Років із сім за них тривала суперечка... В Україні часто відбуваються випадки, коли призводять до підриву будинку, щоб потім це місце використати для спорудження нового будинку чи ремонту. Таких речей не можна виключати, адже будинок знаходиться у центрі міста, в зручному місці. Тут могло йтися про мільйони доларів», - наголосив Остап Козак.
Після цієї резонансної заяви окремі (вочевидь, менш сміливі) громадські діячі теж спробували «розкрутити» варіант вибуху на замовлення. Більше того, і нагода чудова є – за неофіційною інформацією п’ять квартир на нещасливому другому поверсі приміщення, яке вибухнуло, належали усім відомому медіа-діячу, власнику одного із львівських телеканалів і офіційно власницею приміщень квартир нібито є його дружина – колишня львівська журналістка. Зрозуміло, що додавши до цього історію із судовою тяганиною, отримуємо (даруйте за слово) вибуховий коктейль або ж майже сенсаційний інформаційний привід.
Відтак, чи не вирішальне слово залишалось за «Львівгазом». Як стверджували окремі працівники міліції та МНС – «газовики» можуть цю аварію «записати на себе», але можуть й відхреститися від неї. Подейкували, усе залежить від того, як домовляться або ж від того чи піде «Львівгаз» взагалі на будь-які домовленості.
«Львівгаз» вмиває руки? Виглядає на те, що на жодні домовленості львівські «газовики» не погодилися. Принаймні, про це свідчить прес-конференція голови правління ВАТ «Львівгаз» Василя Марчука, на якій він прямо заявив, що шукати причини вибуху слід не в газовій службі.
«Запах газу, про який говорили мешканці, був через те, що після вибуху газ йшов ще 10 хвилин. Ми створили власну комісію з вивчення причин вибуху…Ми залучили до встановлення причин вибуху незалежних експертів… Незалежна комісія з ДК «Газ України», коли робила свої висновки, зазначила, що для вибуху газу характерно горіння, чого не було у цьому випадку, також при вибуху газу ушкодження були би меншими. Причини вибуху зовсім не такі, як в Дніпропетровську», - констатував керівник «Львівгазу», тим самим повністю дискредитувавши «газову версію».
А от жирну крапку у «газовій версії» поставила комісія у складі експертів ДК «Газ України», підприємств з газопостачання та газифікації «Львівгаз» і «Харківміськгаз», які вивчали обставини і причини вибуху на місці надзвичайної події: «Причиною руйнування житлового будинку у центральній частині Львова, який стався 7 лютого по вул. Костюшка 14, не є вибух побутового газу», - в один голос заявили експерти. Отакої! Окрім цього комісія встановила, що запаху газу мешканці даного будинку не відчували, а також від мешканців в районі цієї вулиці не надходило повідомлень на телефон аварійної служби ВАТ «Львівгаз» про запах побутового газу. Водночас, як стало відомо комісії, у будинку, де стався вибух, був присутній запах іншої речовини. Яку «іншу речовину» мали на увазі експерти, - ймовірно здогадався кожен.
Замість висновку. Коли усі можливі «ймовірно» будуть доведені, вибух у Львові на Костюшка можна буде назвати чи не найбільшим українським терактом, який мав місце за останні роки. Це не лише прикро, а й страшно. Бо коли ще рік-два тому Львову причепили ярлик «українського Чикаго» (за численні нерозкриті замовні вбивства), то сьогодні до цього звання може додатись ще й «український Багдад».
|